20:11 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

19:51 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

20:09 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

08:57 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:19 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

08:13 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

08:46 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

20:49

две недели, как не стало папы. написать это было непросто) почему-то думать могу, а написать - тяжело. что я унаследовала от него, так это невозможность говорить о всяких таких вещах - как о хороших, так и о плохих. но писать все-таки могу, хоть и через силу. ладно, буду по чуть-чуть, есть много вещей, которые хотела бы сказать) неважно, кому, просто сказать. о том, что на самом деле не представляю его не живым, как будто уехал в командировку, где-то есть, и скоро вернется - мне это просто, я ведь давно живу отдельно, могла не видеть его неделями иногда. все, остальное потом.
но самое главное - это что меня уже так хорошо закинуло раньше, что даже эта беда не может сделать хуже. если смотреть с уровня моря, то гора лхоцзе будет на восесь с половиной километров вверх. а если смотреть с эвереста, то на триста метров вниз. нет, я не пребываю в неизбывном горе и вселенской печали, наоборот - мечтаю, и верю, и жду, что все будет хорошо. плохое уже случилось, теперь наступила очередь для хорошего.
Якщо не любиш, кинь мене сьогодні,
Коли зреклись і люди, і Господь.
Віддай на муки в пеклові безодні,
Лиш як остання втрата не приходь.
Не завдавай іще мені страждання,
Як душу знов посяде супокій,
Нехай не йде по ночі грозовій
Холодне, хмуре й дощове світання.
Покинь мене, лиш не в останню мить,
Коли зігнуся від дрібних утрат я.
Покинь тепер, щоб міг я пережить
Удар оцей, страшніший від розп'яття.
Тоді тягар усіх дрібніших втрат
Покажеться мізернішим стократ.
мое сокровище именно так и поступило. ну, что бы ни случилось, мое сердце отдано ему, целиком. даже когда плачет по папке-лапке.


@темы: public

19:26 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

19:24 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

18:23 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

00:49 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

08:58 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

18:36 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

08:22 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

19:55 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

08:24 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

18:30 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

18:39 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

05:57 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра